 |
Місце так рік народження кафедри – радіотехнічний факультет Харківського електротехнічного інституту, 1946 рік.
Першим завідувачем кафедри був академік АН УРСР А. О. Слуцкін. З 1950 року факультет перейшов під “крило” ХПІ, і кафедру очолив проф. С. Я. Брауде. Створено іоносферну станцію. Серед учасників події – асистент Б. Кащеев, аспіранти Є.Прошкін, В. Толстов.
В 1956 році на кафедрі новий завідувач – доцент Б. Л. Кащеев. З його приходом починається новий науковий напрямок – дослідження метеорних явищ в атмосфері Землі методом радіолокації. Кафедра бере участь у багатьох міжнародних геофізичних проектах. Створена Балаклійська польова лабораторія (1957) і проблемна науково-дослідна лабораторія радіотехніки (1958). В 1968-70 р. учені кафедри працюють у складі радянської екваторіальної метеорної експедиції (Сомалі).
З 1986 року кафедру ОРТ очолює проф., д.т.н. Ю. І. Волощук. В 1997 р. вона об’єднана з кафедрою “Технічної електродинаміки й антен”, якою керував проф., д.т.н. Я. С. Шифрін. До складу кафедри переведений науково-дослідний і навчальний центр технічної електродинаміки й антен (директор д.т.н., проф. В.М.Шокало).
З 1997 року об’єднаною кафедрою основ радіотехніки керує В. М. Шокало. Підвищена увага розробці нових спеціалізацій для вирішення найбільш актуальних завдань на стику комп’ютерних і радіотехнічних технологій. Як приклад можна навести дві: “Інтернет-технології проектування радіоелектронних засобів” й “Системи захисту інформації”. Випускники одержують кваліфікацію “Інженер засобів радіо й телебачення” з рівнями: бакалавр, фахівець, магістр.
До складу науково-навчального центру (ННЦ) кафедри входить Балаклійський науково-дослідний полігон ХНУРЕ. В 2004 р. розташований там багатофункціональний геофізичний комплекс для дослідження атмосфери й припливу метеорної речовини визнаний національним надбанням України.
Учені кафедри видають підручники, навчальні посібники. Серед останніх робіт – “Сигнали й процеси в радіотехніці” Ю.І.Волощука, “Основи теорії кіл” Ю. О. Коваля, Л. В. Грінченко й І. О. Милютченка, “Електродинаміка й поширення радіохвиль” В.М.Шокала й О.М.Рибалки, “Довідник з антенноЇ техніки”, що втілив результати багаторічних досліджень проф. Я. С. Шифрина й проф. А. І. Лучанінова.
ННЦ ОРТ складається із чотирьох лабораторій – відповідно до наукових напрямків кафедри: інформаційно-вимірювальних систем; радіоастрономії, геофізики й дистанційного зондування; теорії й техніки антен; систем захисту інформації.
Кафедра – визнаний лідер у радіолокаційних метеорних дослідженнях в атмосфері Землі, метеорного зв’язку, вивченні динаміки земної атмосфери, розробці систем синхронізації часу й частоти, а також у дослідженнях антен з нелінійними елементами й безпроводовою передачею енергії мікрохвильовим променем.
Наукове керівництво науково-навчальним центром кафедри ОРТ у рамках якого з 1958 р. ведуться всі НДР, зв’язані зі школою Б. Л. Кащеєва здійснював завідувач кафедрою ОРТ, д.т.н. професор В.М.Шокало. Керівництво окремими напрямками диференційоване.
Геофізичний напрямок очолювали брати Олейнікови: к.т.н., професор А. М. Олейніков керує дослідженнями гравітаційних хвиль в атмосфері, а к.т.н., доцент В. М. Олейніков – роботами, які пов’язані із циркуляцією атмосфери. Напрямок, що стосується вивчення поширення радіохвиль у метеорному каналі, у тому числі питання звірення рознесених еталонів шкал часу й частоти, курирував д.т.н., професор Ю. О. Коваль.
Уперше в країні створено радіолокаційну метеорну систему МАРС, отримано унікальні орбітальні дані понад 250000 метеорних тіл з одночасною реєстрацією чисельності метеорів, створено систему метеорного зв’язку й систему високоточного звірення шкал часу. В 90-х роках розвивається новий напрямок – вивчення динаміки руху повітряних мас у тропостратосфері за допомогою автоматизованого вітрового локатора.
Науковий доробок кафедри одержав міжнародне визнання. На честь метеорних дослідників ХТУРЕ названі малі планети: “ХТУРЕ” (2001), “Кащеєв” (1999) і “Волощук” (2002). Цими двома видатними вченими разом з колективом кафедри проведена велика робота з розвитку теоретичної й експериментальної бази метеорних досліджень. Весь творчий шлях заслуженого діяча науки України Б. Л. Кащеєва нерозривно пов’язаний з історією становлення наукової школи метеорної радіолокації від самого її початку. У розвитку метеорної астрономії й сучасних методів інтерпретації спостережень метеорів як астрономічних об’єктів велика роль належить Ю.І. Волощуку. Під його керівництвом разом з фундаментальними роботами велися актуальні прикладні дослідження щодо оцінки й вивчення метеорної й астероїдной небезпеки для Землі й космічних літальних апаратів.
Під керівництвом проф. А.І. Лучанінова створено теорію нового класу антен з нелінійними елементами. На основі багаторічних фундаментальних розробок сформована наукова школа теорії й техніки антен. Її засновник – видатний учений в області радіофізики й прикладної електродинаміки д.т.н., професор Я.С.Шифрін, лауреат премії Президії АН СРСР ім. А.С.Попова. Завдяки зусиллям Я.С.Шифріна на початку 90-х років створено Українську національну асоціацію “Антени” і Східноукраїнське відділення Міжнародного товаристваа радіоінженерів. Дослідження проф.А.І.Лучанінова, проф. Я.С.Шифріна по вивченню антен з нелінійними елементами привели до розробки численних застосувань загальних основ цієї теорії.
Провідні вчені кафедри, зокрема Б.Л.Кащеєв і Я.С.Шифрін, були організаторами престижних міжнародних конференцій. Науковий арсенал кафедри представлений сотнями статей у солідних виданнях, доповідями, які ввійшли в роботи міжнародних і вітчизняних конференцій, форумів, симпозіумів; ґрунтовними монографіями, кількість яких досягає десяти. Він включає чимало захищених патентами винаходів.
Результати досліджень антен увійшли до довідника по антенної техніки. В 2002 році вийшла у світ узагальнююча монографія “Дистанційні методи й засоби для дослідження процесів в атмосфері Землі” під загальною редакцією Б.Л.Кащеєва, Є.Г.Прошкіна, М.Ф.Лагутіна.
Наукові підрозділи кафедри зарекомендували себе як активні й відповідальні виконавці величезної кількості науково-дослідницьких робіт – фундаментальних і прикладних, організаційних і конструкторських.
Ресурсне забезпечення кафедри КРіСТЗІ
Кафедра КРіСТЗІ веде підготовку здобувачів за наступними освітніми програмами: (Системи технічного захисту інформації, першого (бакалаврського) рівня вищої освіти ), (Системи технічного захисту інформації, автоматизації її обробки, другого (магістерського) рівня вищої освіти) у межах спеціальності 125 Кібербезпека; (Радіотехніка, першого (бакалаврського) рівня вищої освіти), (Радіотехніка, другого (магістерського) рівня вищої освіти) у межах спеціальності 172 Телекомунікації та радіотехніка.
Для навчання здобувачів за ОП кафедра використовує загально-університетські аудиторії, загальноосвітніх кафедр та аудиторії на площах яких вона розташовується.
Кафедра має у своєму розпорядженні наступні аудиторії для проведення занять:
– аудиторія № 123 – навчально-дослідна лабораторія, для самостійної роботи;
– аудиторія № 409 – комп’ютерний клас для проведення лекцій, практичних занять, лабораторних робіт;
– аудиторія № 410 – навчальна лабораторія для проведення лекцій, практичних занять, лабораторних робіт, для самостійної роботи;
– аудиторія № 410Б – комп’ютерний клас для проведення лекцій, практичних занять, лабораторних робіт;
– аудиторія № 411 – навчальна лабораторія для проведення лекцій, практичних занять, лабораторних робіт;
– аудиторія № 414 – навчальна лабораторія для проведення лекцій, практичних занять, лабораторних робіт;
– аудиторія № 415 – комп’ютерний клас для проведення лекцій, практичних занять, лабораторних робіт, для самостійної роботи.
Всі аудиторії кафедри мають паспорти, які розглядаються та затверджуються щорічно.
Для забезпечення здобувачів інформаційними ресурсами на кафедрі є повний комплект методичного забезпечення в паперовому вигляді, який зберігається на кафедрі та є доступним для кожного здобувача; надано доступ до внутрішньої інформаційної мережі університету, що дозволяє використовувати КНМЗ розташовані в науковій бібліотеці; наукова бібліотека ХНУРЕ має доступ до онлайнових баз даних, послугами якої може скористатися будь-який здобувач вищої освіти та співробітник університету, наприклад: правова БД «Ліга: Закон»; електронні версії підручників видавництва ЦУЛ – «Центр учбової літератури»; електронні журнали: «Захист інформації. INSIDE»; «Information Security»; от лайн-журнали з наукової бібліотеки eLIBRARY.
Навчальні аудиторії оснащені усім необхідним сучасним обладнанням, у тому числі мультимедійним, для реалізації освітніх програм, за якими йдеться підготовка здобувачів.
Для придбання навичок роботи з професійним обладнанням на кафедрі в наявності лабораторії, які оснащені:
ауд. 123
прилад Х1-50;
панорамний вимірювач Р2-54;
генератор до вимірювача Р2-57;
вимірювач щільності потоку енергії П3-19;
вольтметр В4-12;
вольтметр В7-35А;
вольтметр В7-21А;
пк: СБ Р55Р-М ASUS, M- Philips 1600E,
сканер Genius Color Page,
точки доступу D-Link DWL 3200AP,
tp-link TL WP 1043N;
ауд. 409
генератор Г3-26, Г3-33;
приймач П5;
мікровольтметр В3-57;
спеціалізовані макети;
ауд. 410
генератор Г3-33;
генератор Г4-18А
ауд. 410Б
генератор Г3-109;
RTF-SMV 8.5 – «Selektives-microvoltmetr»;
проектор «YiewSonic PJD6223»;
скануючий приймач «IC-PCR-1000»;
скануючий приймач «IC-PCR-100»
ауд. 411
осцилограф «Owon Smart DS7102»;
осцилограф «Siglen SDS-1102 CML»;
генератор «ATTEN ATF-20 B»;
генератор Г3-33;
генератор Г4-18А;
вольтметр В3-13;
мікровольт метр В3-38;
блок живлення базовий;
макет лабораторний
ауд. 414
панорамні вимірювачі: РК2-47 – 1 шт.; Р2-53 – 2 шт.; Р2-61,
генератори: Г3-26; Г3-118; Г4-18А; Г4-56; Г4-109; Г4-11; Г4-116; Г4-82; Г4-83; Г4-19;51ИМ2,
вимірювач: В8-7,
підсилювач: У2-8,
мікровольтметр: В3-57,
лазерні прилади: ЛГН,
вимірювальні лінії: Р1-4,
вимірювач модуляції: СКЗ-46,
вимірювач щільності потоку енергії: ПЗ-19,
аналізатор спектру: С4-46,
частотоміри: FC8037 ЧЗ-34,
генератор: FTTEN ATF-20B,
осцилограф: DS7102)
ауд. 415
векторні аналізатори кіл,
проектор мультимедійний NEC M300XG.
Компʼютерний парк складає 30 одиниць. Всі комп’ютери мають сучасну елементну базу і оновлені не більше 8 років тому.
Програмне забезпечення ліцензійне та є у відкритому доступі в Інтернет.
Кількість обладнання та програмного забезпечення є достатнім для проведення повного циклу навчання здобувачів ОП.
За необхідність, кафедра використовує комп’ютерні зали інформаційно-обчислювального центру університету з необхідним ПЗ або лекційні аудиторії, а також складає заявки на придбання необхідного для подальшого забезпечення освітнього процесу обладнання, програмного забезпечення та матеріалів.
Якісну підготовку здобувачів за всіма ОП здійснюють викладачі, серед яких: 5 докторів наук; 7 професорів, 13 кандидатів наук; 13 доцентів; 1 асистент, 3 старші викладачі.
Всі вони мають кваліфікацію відповідну до спеціальностей, за якими йдеться підготовка здобувачі, ведуть наукову діяльність, здійснюють керівництво науковою роботою здобувачів, мають достатній стаж роботи та своєчасно проходять підвищення кваліфікації або стажування.
Для підвищення якості навчання, до підготовки здобувачів кафедра залучає провідних фахівців та практиків з виробництва.
